І все-таки,
комп’ютер — це зло чи благо?
Сімейні дискусії на тему «Чи
потрібен дитині комп'ютер?» давно вже закінчилися. Навіть противники цієї
розумної і корисної техніки погодилися: «Так, потрібен». Тепер батьківські
сумніви перейшли в іншу площину. Як зробити, щоб спілкування дитини з
комп'ютером приносило їй користь, а не шкоду і не заполонило весь вільний час?
Є
думка, що освіта за допомогою комп’ютера є більш поверхневою, ніж та, що була
20-30 років тому. Але на мою думку, все залежить від людини, від її посидючості
і бажання вчитися. Комп’ютер просто економить час, оскільки тепер не потрібно
спеціально йти до бібліотеки для того, щоб роздобути потрібну газету, книгу або
реферат, пошукові системи знаходять в інтернеті будь-яку цікаву інформацію за
лічені секунди. Спостерігаючи
за успіхами свого сина - десятикласника, я бачу, що упродовж шкільних років комп’ютер став для
нього помічником у читанні літератури,
знаходженні потрібної інформаціі з кожного предмету, у вивченні англійської, створенні
текстів, рефератів та презентацій, перегляді фільмів та фотографій.
За даними соціологічного
опитування батьків підлітків виявилось, що 14 % наших дітей взагалі ніколи не
займалися спортом, 34 % не відвідують гуртки. Одночасно 55 % батьків відповіли,
що їхні діти більшу частку вільного часу віддають перегляду телебачення, а кожен третій підліток — комп'ютерним
іграм. 9% підлітків проводить за комп’ютерними та іншими відеоіграми більше 4
годин у буденні дні, а у вихідні – таких маємо удвічі, більше – 21%. Особливу
тривогу викликають діти, які грають на комп’ютері більше 6 годин щодня. За
свідченням респондентів у віці 14-35 років, приблизно третина тих, хто грає на
комп’ютері віддає перевагу «стрілялкам» та стільки ж стимуляторам спортивних
ігор. Разом з цим зростає кількість звернень по допомогу до психологів і
психіатрів.
Сьогодні
спробуємо розібратися, встановити чітку межу - де ж закінчується добро і
починається зло від комп’ютерних ігор?
Педагоги не втомлюються повторювати, що гра для
будь-якої дитини — не просто розвага, а спосіб пізнання світу. Третє
тисячоліття називають суспільством знань і високих комп’ютерних технологій. Це
відобразилося і в змісті гри - з’ явилися комп’ютерні ігри.
Зрозуміло, що концепція навчальної гри,
адресованої малюкам трирічного віку, буде помітно відрізнятися від концепції
аналогічної гри для дітей старшого віку. Величезною популярністю стали
користуватися всілякі комп’ютерні навчальні ігри, кожна з яких також
розрахована на певний віковий контингент, — зустрічаються навіть спеціальні
розробки для найменших. За ступенем захопливості вони ні в чому не поступаються
відомим «стрілялкам» і «бродилкам», а користі приносять незрівнянно більше.
Навчальні комп’ютерні ігри поділяють на чотири види:
·
тренувальні ігри дозволяють дитині закріпити і відпрацювати якісь
корисні навички;
·
розвиваючі допомагають виявити і розвинути творчі здібності;
·
власне
навчальні стають джерелами нових знань і вмінь;
·
комбіновані поєднують у собі елементи трьох попередніх видів.
Педіатри
з університету Вейна Сяомі Лі і психолог з університету Огайо Меліса Аткінс
дійшли висновку, що дошкільники, які користуються комп’ютером, краще підготовлені до одержання освіти. Як
з΄ясувалося, „малолітні комп’юторщики” набагато
успішніше проходять тести на виявлення
рівня підготовки до школи в порівнянні з їхніми однолітками. Я згодна з
більшістю педагогів, спілкування дітей з комп’ютерними технологіями потрібно починати
з комп’ютерних ігор, зміст яких відповідає віку і навчальній спрямованості.Такі ігри розвивають у дітей
такі важливі операції мислення як узагальнення і класифікація, сприяють підвищенню
інтересу до навчання. Наприклад, доведено, що
ігри-квести і „стратегії” дійсно сприяють розвитку інтелекту. Я вважаю, що іноді не шкідливо увійти у віртуальну
реальність, щоб відчути себе суперменом або казкової феєю, тільки важливо вміти вчасно з неї вийти. Комп'ютерні
ігри не повинні стати на заваді сну та здоров’я.
Комп’ ютерні технології і здоров’я
Головне,
важливе завдання, яке стоїть перед нами, вчителями, батьками - навчити дитину
користуватися комп’ ютерними технологіями не шкодячи ні
фізичному, ні духовному здоров’ю.
Якщо батьки перестають контролювати дитину, цікавитися
її життям, то вона поринає у
„віртуальний світ”, де почувається потрібною, важливою, де немає заборон і обов’язків.
Дуже пізно батьки починають бити на сполох, тоді коли дитина вже є залежним
ігроманом: ні з ким не спілкується, нічим не цікавиться, проявляє агресію,
переноситься у віртуальний світ та проектує його на справжнє життя, вигадує про
себе легенду, перестає слухатися батьків, знижується успішність в школі,
з’являється невпевненість у собі.
На превеликий жаль, все більше стає хворих на
лудоманію (залежність від гри). Ігроманія (лудоманія, гемблінг) – термін, яким
називають пристрасть до гри (на комп’ютерах, ігрових автоматах, в казино ).
Психологи стверджують, що пристрастю до гри "уражено" близько 10 %
людей у світі. В багатьох із них вона перетворюється на хворобу. У зв'язку з
цим ігроманію Всесвітня організація охорони здоров'я офіційно визнала хворобою ХХІ
століття.
Психічне здоров’ я дитини
Шкільні психологи категорично виступають
проти ігор, які мають, так звані, „рівні життя”. У дитини 10-11 років не
сформовано остаточно розуміння цінності
життя. За статистикою збільшується кількість суїцидів серед школярів саме цього
віку.
Скорочується коло спілкування підлітків до віртуального:
в чатах і форумах, соціальних мережах.
Інформація з Інтернету емоційно забарвлена, тому і
виникає пародокс сьогодення - дитина не
чує, не бачить, бо звикла сприймати яскравий екран монітору.
У маленьких комп’ютерних гравців, на відміну
від тих, хто малює, ліпить, моделює з натуральних предметів, значно гірше
розвиваються лобові частини мозку, які
регулюють самоконтроль, удосконалюють пам’ять,
сприяють накопиченню знань, тобто відповідають за інтелектуальний розвиток.
Які
ж причини того, що дитина стає ігроманом?
Перш за
все, це відсутність обмеження в часі проведення за іграми.
По-друге, відсутність
уваги, тепла та спільного проводження сімейного досугу спонукають дитину шукати
це у віртуальних ігрових світах.
Третьою причиною
є те, що у дитини немає альтернативи, немає інших серйозних захоплень та
уподобань (хобі, позакласної гурткової зайнятості).
Четвертим є
невміння дитини знаходити друзів, некомунікабельність, невпевненість у собі.
Фізичне
здоров’ я дитини.
Комп’ютер шкодить
здоров’ю, оскільки є джерелом електромагнітних
коливань. Довготривале сидіння втомлює
очі від мерехтіння зображення на екрані, погіршує зір, „забирає” сон. Розвивається
надмірна вага через неконтрольоване споживання їжі перед екраном. Особливо у підлітковому віці, змінюється постава.
Навіть з’ явилися нові захворювання: тунельний синдром зап’ястя або захворювання кисті руки, зоровий синдром, бурсит
чи „лікоть комп’ ютерщика”.
Пам’ятка дорослим
Виховання
дитини повинно бути направлене на чітке усвідомлення, що комп’ ютерні технології потрібні для здобуття інформації.
Пам ятайте - залежність з’являється лише тоді, коли всі пізнавальні корисні можливості відкидаються,
а комп’ютер починає використовуватися лише як засіб отримання задоволення від
гри.
· Слід суворо
обмежити час перебування своєї дитини за комп’ ютером:
1.
малюкам до 6 р.-
20 хв в день з 1 - 2 перервами.
2.
школярам(7 - 8 р.)
30 – 40 хв.в день з 2 перервами.
3.
школярам ( 9 – 11
р.) – 60 хв.в день з 2 перервами .
4.
підліткам (11 –
16 р.) – 1.5 год з 3 перервами.
· Установіть програму ,,Батьківський контроль” (блокування
кнопок комп’ютера).
· Контролюйте психологічний стан своєї дитини. Психологи
– дослідники вважають, що психологічно здорова людина не ,,ввійде у віртуальний
світ”, але якщо є психологічна проблема - не ,,вийде” з нього.
· Найпростіший і найдоступніший спосіб вирішення
Інтернет залежності - це набуття іншої корисної залежності (заняття спортом,
активний відпочинок на природі, творчі захоплення, виконання певних домашніх
обов’язків).
І тоді спілкування дитини з комп'ютером принесе тільки
користь та задоволення!
Список використаних джерел
1. Браун С. " Мозаїка" та " Всесвітня павутина" для доступу до Інтернет : Пер. с англ.-М: Світ Маліп:С.К.Прес,1996.-167с
2. Колесніков О.Е. Інтернет для ділової людини .-М: М.Ц.Ф."Яуза",1996.-281с.
2. Колесніков О.Е. Інтернет для ділової людини .-М: М.Ц.Ф."Яуза",1996.-281с.
3.
Безопасность
детей при работе с Интернетом [Электронный ресурс]: – Режим доступу: URL:- http://www/oszone.net/6213/
4.
Габбасова Анаргуль Абишевна «Родителям на
заметку «Компьютерная зависимость уже рядом!»» [Электронный ресурс]. – Режим доступу:
5.
«Ігроманія —
хвороба ХХІ століття»//Репортажні дослідження // 12.02.2008 [Электронный
ресурс]. – Режим доступу:URL:-http://old.risu.org.ua/ukr/news/reportage/article%3B20671
6.
«Ігроманія»
[Электронный ресурс]. – Режим доступу: URL:-http://poglyad.te.ua/podii/ihromaniya-nova-hvoroba-vzhe-v-ternopoli/
7. Канафоцький М.«Зробити інформаційний простір безпечним для дитини»[Электронный ресурс]. –
Немає коментарів:
Дописати коментар